Прийняття й введення в дію з 1 січня 1991 р. Закону СРСР «Про податки з підприємств, об’єднань й організацій» по суті створило новий тип відносин між державою й підприємством.
Введення податкової системи зажадало децентралізації розрахунків і платежів у бюджет, надання підприємствам прав юридичної особи з відкриттям розрахункових рахунків.
Податковий принцип взаємин підприємств із бюджетом має ряд істотних переваг у порівнянні з нормативним. На розмір ставок податку на прибуток і доходи не роблять впливу плановані показники й результати господарської діяльності.
Цей історичний етап характеризувався твердою фінансово-кредитною політикою в області регулювання фінансів, що забезпечує контроль за бюджетним дефіцитом і грошовою емісією, дотримання твердої залежності результатів роботи й обсягу коштів, що направляють на оплату праці, виробниче й соціальний розвиток. Податкова система дозволила підприємствам накопичувати фінансові ресурси, але не вирішила головної проблеми - проблеми власності. Майно підприємств як і раніше належало державі. Відносна економічна відособленість грошового обігу підприємств не усувала знеособлювання фінансових ресурсів.
На цьому завершився важливий етап розвитку фінансів, заснований на загальнодержавній власності.
6. 90-і роки. Цей етап базується на новому економічному фундаменті - альтернативних формах власності й ринкових відносин.
З початку 90-х років економіка Росії перебуває в стані глибоких інституціональних і структурних перетворень, які зачіпають стратегічні державні інтереси, а також корпоративні інтереси й інтереси різних соціальних верстов суспільства. Ринкова економіка в цей період відрізняється цілим рядом об’єктивних особливостей, які характеризують у цілому хитка рівновага як політичних, економічних, так і соціальних методів регулювання. Але при цьому неминучі втрати насамперед для держави як власника, які мають негативні соціальні наслідки. Фінансова політика цього етапу розвитку націлена на адаптацію всіх інститутів і суб’єктів ринкових відносин до якісно нових умов керування й господарювання.