При невибранні з державного резерву матеріальних цінностей у передбачений договором строк одержувачі відшкодовують витрати, пов’язані з їхнім зберіганням понад цей строк, а також збитки, викликані зниженням якості матеріальних цінностей за час прострочення їхньої вибірки, і витрати на сплату штрафів за невикористання й простій транспортних засобів, наданих для відвантаження матеріальних цінностей.
За відмову від приймання матеріальних цінностей у державний резерв, а також від видачі матеріальних цінностей з державного резерву організації системи державного резерву сплачують постачальникові неустойку в розмірі 50% вартості матеріальних цінностей, від приймання або відпустки яких заявлений необґрунтована відмова.
Федеральний орган виконавчої влади, що здійснює керування державним резервом, його територіальні органи, підприємства, установи й організації системи державного резерву не сплачують державні збори по позовах, пов’язаним з порушенням їхніх прав.

48.2. Механізм фінансування
державних потреб
Розглянемо порядок формування, розміщення й виконання на контрактній основі замовлень на закупівлю й поставку товарів, робіт, послуг для федеральних державних потреб підприємствами, організаціями й установами.
Федеральні державні потреби — це потреби РФ у продукції, необхідної для рішення завдань життєзабезпечення, оборони й безпеки країни й для реалізації федеральних цільових програм і міждержавних цільових програм, у яких бере участь РФ.
Поставки продукції для федеральних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів федерального бюджету й позабюджетних джерел, приваблюваних для цих цілей.
Федеральні державні потреби, у тому числі перелік федеральних цільових програм, і обсяги їхнього фінансування з федерального бюджету передбачаються у федеральному законі про федеральний бюджет на планований період.
Для забезпечення рішення особливо важливих загальнодержавних завдань федеральним цільовим програмам може привласнюватися статус президентських програм, ініціатором яких є Президент РФ.