Низький рівень збору податків - це не тільки приховання виторгу платниками податків, але й фактичне створення механізму догляду від сплати податків через недоліки, закладені в правових актах, а головне - постійне звуження оподатковуваної бази в результаті скорочення реального ВВП. Девіз: «Більше податків - сильніше держава», - можна розглядати на сучасному етапі тільки через призму розширення сукупного купівельного попиту, зниження податкового тягаря для вітчизняного товаровиробника, стимулювання інвестицій у реальний сектор економіки. У той же час збільшити збір податків без істотного розширення оподатковуваної бази неможливо. Її реальне розширення треба починати з підвищення доходів населення, а це вимагає рішення фундаментальної проблеми ринку: вартість такого товару, як робоча чинність, повинна бути адекватній її фактичній ринковій оцінці. Поки головна продуктивна чинність суспільства - економічно активна людина - не має можливості для свого нормального розширеного відтворення, задоволення соціальних потреб, утвориться «порочне коло»: немає доходів, немає попиту на продукцію, немає розвитку виробництва, немає інвестицій, немає нагромаджень, росте імпорт, ростуть борги, неплатежі, процентні ставки, спекулятивні угоди, падає національна валюта, скорочується рівень життя, збільшується залежність від іноземного капіталу.
3. Можливості скорочення витрат федерального бюджету практично вичерпані. Мова в цей час може йти лише про оптимізацію структури видаткових статей. Окремо варто сказати про витрати на обслуговування державного боргу. За станом на 1 січня 1999 р. вони склали 28,4% від загального обсягу витрат федерального бюджету. Необхідно вирішити питання про реструктуризацію державного боргу й установлення верхньої границі прибутковості по державних запозиченнях. Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок емісії державних цінних паперів з низькою бюджетною ефективністю приводить до втрати керованості державним боргом.
Подальші шляхи розвитку суспільства припускають або рух до звуження функцій держави в області економічної й соціальної політики, поглибленню регіонального сепаратизму, або до зміцнення основ державності на федеративній основі із чітко обкресленими геополітичними функціями в області інтеграційних процесів.