Центробанк РФ повинен мати умови для наступного розміщення урядових цінних паперів. ФРС США забезпечує цей процес шляхом залучення резервних активів центральних банків іноземних держав. Це відбувається тому, що поки долар залишається провідною світовою резервною валютою. Із введенням в оборот нової європейської грошової одиниці, активізацією діяльності Центрального банку Європи не виключено, що першу «скрипку» у формуванні валютних резервів почне грати євро. Переклад резервних активів ЦБ у Європу доцільний ще й тому, що основними кредиторами Росії виступають європейські уряди, підприємницькі структури й банки. Стан платіжного балансу Росії в перспективі багато в чому буде визначатися розширенням взаємної торгівлі із країнами ЄС, Центральної й Південно-Східної Азії.
Сьогодні немає альтернативи розширенню операцій ЦБ на відкритому ринку. Держава вже має досвід емісії неринкових цінних паперів з фіксованою ставкою доходів на рівні 10% річних, кошти від розміщення яких мають цільовий характер використання. Необхідна емісія безпроцентних облігацій федеральної позики для їхнього придбання Банком Росії. Варто також продовжити випуск облігацій федеральної позики з постійним купонним доходом у розмірі 2-10% річних.
7. Велике значення має стабілізація валютного курсу рубля. Доцільно звернути увагу на проблему перекладу валютних кореспондентських рахунків НОСТРО російських комерційних банків у Центральний банк РФ. Це дозволило б не тільки збільшити грошову базу й розширити грошову масу в обігу, але й поставити надійний заслін на шляху незаконного вивозу капіталу, зробити більше реалістичним валютний курс рубля. Необхідний комплекс мер по обмеженню спекуляції на валютному ринку. Введення Центральним банком РФ тимчасового денн-90-денного мораторію на виконання комерційними банками зобов’язань по форвардних контрактах, а також неприйняття Урядом РФ мер до відновлення ліквідності ринку державних цінних паперів значно підсилило тиск на рубль наприкінці 1998 р., купівельна спроможність якого від цього ще більше знизилася. Пропозиції Мінфіну РФ про переуступку вимог по форвардних контрактах не знайшли підтримки в іноземних кредиторів, які зволіли залишитися на внутрішньому російському ринку державних цінних паперів і розширити своєї участі на паях у капіталі найбільших російських банків і підприємств. Їхня перевага зрозуміло, оскільки російський ринок пропонував самі високоприбуткові фінансові інструменти, засновані на непогодженості фінансової й грошово-кредитної політики Уряду РФ і Центрального банку РФ. Однак Росія зацікавлена в таких кредитах, вартість яких порівнянна з рентабельністю виробництва.