3.2. Фінанси в реформируемой економіці
Росії (1992-1999 р.)
Перехід до ринкової економіки викликав необхідність поетапної трансформації фінансового законодавства. Його основу становить процес приватизації, що докорінно змінює фінансові відносини. Однак приватизація є лише передумовою для подальшого розвитку фінансів мікрорівня. Тому важливе значення має державна концепція реформування фінансів на базі різноманіття форм власності й реалізації бюджетного федералізму. Процес реформування з позицій державного регулювання стосується практично всіх сторін державних і муніципальних фінансів і фінансів підприємств.
1. Серйозні зміни в сфері фінансів відбулися у зв’язку з лібералізацією цін, що почалася в 1992 р. Лібералізація цін означала волю ціноутворення по більшості товарів, робіт, послуг зі збереженням окремих елементів державного регулювання. Природно, вільна ціна як ціна, що залежить від попиту та пропозиції, у період, коли ринок товарів, робіт, послуг не оформився й не стабільний, має тенденцію до росту. Ріст цін привів до різкого збільшення вартісного обсягу товарів, продукції, робіт і послуг. Це зажадало відповідного зростання маси платіжних коштів. Механізм стримування росту цін був відсутній, а платіжні кошти жорстко регулювалися державою. Стримування емісії коштів спричинило кризу платоспроможності підприємств. Взаємні неплатежі досягли масштабів, які перевершували кредитні вкладення. Наприклад, в 1992 р. кредитні вкладення зросли в 6 разів, а оптові ціни - в 34 рази. Неадекватний ріст кредиту підвищив на нього попит, викликав розвиток спекулятивних операцій. Слідством цього став безперервний ріст процентних ставок. Центральний банк РФ збільшив ставку рефінансування за перше півріччя 1992 р. в 10 разів. У свою чергу комерційні банки підвищили ціну за кредит й обмежили строк його надання. У практику ввійшло встановлення місячних процентних ставок і можливість їхньої помісячної зміни.
Комерційні банки перемкнулися на кредитування посередницьких операцій, для яких високі процентні ставки перекривалися ще більш високими темпами інфляції й росту цін. Підвищення процентних ставок стимулювало ріст цін, орієнтацію на короткострокові вкладення й привело до падіння інвестиційної активності.