2. У перші роки Нэпа широко розповсюдженим був погляд на фінансову науку, заключавшийся в тім, що
ні вільна конкуренція, ні закон попиту та пропозиції не мають місця, навпаки, тут панують: примусова влада, монопольний принцип, політичні й соціальні мотиви. (Меньков Ф. А. Основні початки фінансової науки. - М., 1924. - С. 7.)
Уважалося неприпустимим застосування форм і методів керування фінансовою діяльністю, запозичених від капіталістичної системи. Як пріоритет висувалися інтереси «народної скарбниці», «зміцнення фінансової моці Радянської держави».
3. Серйозні корективи фінансова система перетерпіла в процесі реформи 1930 р., метою якої була зміна системи розподілу й напрямки в бюджет чистого доходу з обліком повної й своєчасної мобілізації державних ресурсів. До реформи налічувалося близько 70 податкових і неподаткових платежів у бюджет. Реформа сприяла централізації, підвищенню концентрації фінансових ресурсів, розширенню перерозподільних процесів, обмеженню госпрозрахункової діяльності підприємств, їхньої самостійності й відповідальності.
Реформа 1930 р. закріпила права на існування поряд із загальнодержавними фінансами й фінансів підприємств, що й з’явилося причиною дуалістичності фінансових концепцій.
Реформа скасувала принцип твердого відсотка. Розмір відрахувань у бюджет став установлюватися диференціювання залежно від потреб підприємств у фінансових ресурсах, врахованих у централізованих планах. Визначалася лише границя платежів на мінімальній оцінці 10% і максимальної 81% від балансового прибутку. З 1930 по 1936 р. діяла децентралізована система розрахунків з бюджетом підприємств по відрахуваннях від прибутку.
С 1936 р. уведена централізована система, що дозволила головкомам покривати збитки одних підприємств за рахунок прибутку інших. З 1955 р. знову здійснений перехід на децентралізовану систему розрахунків, що забезпечило відновлення контролю з боку місцевих фінансових органів за фінансово-господарською діяльністю підприємств й установ, активного впливу фінансової системи на процес виробництва й реалізації товарів. У цей період наростали невиправдані зустрічні потоки в русі грошових ресурсів між бюджетом і підприємствами, що послабило вплив прибутку на ефективність господарювання й знизило стимули підприємств до її збільшення.