Система соціального партнерства базується на комплексному регіональному підході до рішення соціальних проблем підприємств. У його основі — механізм колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин на всіх рівнях. У рамках регіональних програм соціального партнерства одержали розвиток тристоронні й двосторонні комісії, що забезпечують підготовку й висновок відповідних угод. Це сприяє налагодженню взаємин сторін при формуванні й реалізації соціально-економічної політики підприємств і регіонів. Особливе місце в цій системі приділяється врегулюванню колективних трудових суперечок.
Основними проблемами розвитку соціального партнерства поряд з відсутністю необхідної правової бази є повільне формування організаційних структур роботодавців і недостатній розвиток системи колективно-трудового регулювання соціально-трудових відносин у підприємствах всіх форм власності.... read more

Удосконалювання соціально-трудових відносин на підприємстві вимагає зміцнення правовий, організаційної, а також розширення фінансової основи соціального захисту на рівні підприємств.
Отже, економічна складова й соціальна складова підприємства взаємозалежні між собою. Чим краще розвинена економічна складова підприємства, тим краще розвивається соціальна складова, і навпаки. Тут діє «маятниковий ефект».
Структура соціальних заходів підприємства фіксується в колективних договорах і тарифних угодах, зокрема: форми, системи й розмір оплати праці; установлення надбавок працівникам; доплата за роботу в шкідливих і тяжких умовах праці; працевлаштування; будівництво житла; послуги соціально-культурного призначення; соціальні пільги пенсіонерам, родинам з дітьми; медичне обслуговування, фізичні культури; особисте страхування (крім внесків у... read more

Повна відмова підприємств від своєї соціальної сфери послабляє соціальну мотивацію працівника до праці й соціальний захист колективу в умовах ринку, а також створює труднощі для формування кадрових працівників.
З іншого боку, неприпустимий й інший крайній підхід до рішення проблем інфраструктури підприємств, що складається в перекладі всіх об’єктів соціального призначення, фінансованих з бюджету, на комерційні умови господарювання з урахуванням регіональних особливостей формування ринку послуг. Однак повна комерціалізація й приватизація об’єктів соціального призначення привели б до втрати податкових пільг, надаваних соціальній сфері й орієнтували б при нинішніх високих ринкових цінах на обмежене коло споживачів. Вона супроводжувалася б масовою перепрофілюючою організацією... read more

Простіше було б підприємствам припинити фінансування змісту своєї соціально-культурної інфраструктури, у найкращому разі передати на баланс органів місцевого самоврядування, а в найгіршому разі приватизувати й перепрофілювати, звільнивши тим самим виробничу діяльність від вантажу соціальних зобов’язань й орієнтувати її винятково на максимізацію прибутку.
Рішення майбутньої долі й перспектив розвитку соціально-культурної сфери й соціальних програм підприємства вимагає пошуку оптимальної рівноваги між поточними й перспективними завданнями керування виробництвом з урахуванням російських традицій соціальної мотивації праці (мал. 44.3).
З погляду стратегічного курсу економічної реформи — побудова ефективно функціонуючої ринкової економіки цивілізованого, соціально-орієнтованого типу з позиції стратегії якнайшвидшого досягнення Росією рівня високорозвинених... read more

Слід зазначити, що на практиці в Росії широко використалася мотивація колективної участі в досягненні високих результатів задовго до того, як вона була відкрита японським менеджментом, і в цей час рекламується як «ноу-хау» сучасної системи керування.
1. Відповідно до однієї із цих концепцій, фірма реалізує тільки економічні цілі і її соціальна відповідальність зводиться до максимализации оплати праці працівників. Виконуючи цю функцію, бізнес забезпечує зайнятість працівників, а також дивіденди для акціонерів.
Активний прихильник цієї концепції - один із засновників монетаризма Милтон Фридмен, що вважає, що щира роль бізнесу складається у використанні його потенціалу й ресурсів і діяльності, спрямованої на... read more

Велике значення має застосування механізму, що забезпечує узгодження ринку освітніх послуг і ринку професій, виявлення реальної потреби роботодавців у робочій чинності певного професійного профілю, проведення моніторингу структури попиту на робочу чинність, налагодження нової системи взаємин між різними службами, що займаються проблемами праці, трансформація системи підготовки кадрів. Особливого значення набуває функція держави по регулюванню збалансованого співвідношення попиту та пропозиції робочої чинності на ринку праці в якісному відношенні.
Трансформація російської економіки й усього суспільства зачіпає й сферу трудових відносин. За останні роки відбулося багато змін у власності, оплаті праці, зайнятості працівників, у відносинах між адміністрацією підприємств і трудящими. Багато хто... read more

3. Пошук шляхів і механізмів сполучення соціального захисту з підвищенням економічної ефективності утворення й охорони здоров’я.
Ключове значення для соціальної сфери має державне фінансування, подальше розширення якого зв’язано з наступними мірами:
• установленням цільової фіксованої частки державних витрат на її розвиток;
• забезпеченням переходу утворення й охорони здоров’я на нормативне фінансування;
• створенням правових й організаційних умов для ефективної реалізації многоканального механізму фінансування;
• здійсненням взаємопов’язаного переміщення соціальних функцій й їхнього фінансового забезпечення в регіони, визначенням системи фінансової підтримки регіонів, виходячи з їх типологизации за критерієм стану соціальної інфраструктури;
• контролем за цільовою... read more

• збереження допомога на дітей із застосуванням диференційованого підходу, переважне збільшення їх для соціально благополучних, посилення контролю за обов’язковістю виплати дитячих допомог, державне регулювання цін на дитячі товари й ін.;
• орієнтація фондів обов’язкового соціального страхування на найменш забезпечені верстви населення.
У самий найближчий час повинне бути завершене створення в РФ системи адресної соціальної допомоги.
6. До числа найважливіших завдань регулювання соціальних процесів ставляться запобігання руйнування соціальної сфери, збереження доступності соціальних послуг, посилення вкладень держави в людський капітал.
Основними формами й інструментами державного регулювання розвитку соціальної сфери є:
• стратегічні програми розвитку галузей... read more

В умовах ринкового господарства ціна праці встановлюється в процесі відкритої конкуренції між роботодавцями й продавцями робочої чинності. У сучасній Росії вільна конкуренція на ринку праці зіштовхується із серйозними перешкодами, що обмежують її вплив на ціну праці. Серед них: зовсім недостатня мобільність робочої чинності; значна й всі зростаюча в умовах всебічної кризи безробіття, як відкрита й формально зафіксована, так і схована; структурна перебудова народного господарства, що ставить ті або інші професійні групи працівників у складне становище через необхідність перекваліфікації. Все це спотворює спрямованість конкуренції і її результати.
Підвищення мінімальних розмірів заробітної плати до величини прожиткового мінімуму й значний... read more

4) обґрунтування нормативів трансфертів регіонам на виплату допомога з малозабезпеченості;
5) установлення допомога з безробіття на рівні регіонального прожиткового мінімуму.
В останні роки соціальна роль держави виявилася сильно ослабленою: з поля зору й контролю випали найважливіші соціальні процеси. У результаті системна криза сильніше всього вдарив по соціальній сфері. Тут виникли найгостріші ситуації, що загрожують національної безпеки країни: поляризація й деградація соціальної структури, збідніння населення, падіння й без того неприпустимо низької ціни праці, небезпека масового безробіття, глибокий криза якості й способи життя, перетворення російського суспільства в суспільство протистояння.
3. Довгостроковою метою соціальної політики держави повинне стати забезпечення... read more